Лікар радить, консультує, інформує

 

,=Медична сторінка  

Медичне обслуговування в ЗДО № 66 здійснює   сестра медична старша  Друзь Ніна Павлівна

Часи роботи 7.30-16.30

Перерва 12.30-13.30

 Метою медичної діяльності в ЗДО є створення умов для правильного фізичного розвитку дитячого організму, для підвищення його опірності інфекціям, для поступового і систематичного загартування, зниження рівня захворюваності а також пропагування здорового способу життя. Завдання розподіляються на декілька рівнів: 
УПРАВЛІНСЬКІ    
1.Створити навчально-спортивну та медико-профілактичну базу в ЗДО.
2.Налагодити інформаційно-організаційну систему управління процесом формування основ здорового способу життя.
3.Здійснювати медико-педагогічний контроль.
4.Забезпечити впровадження системи моніторингу здоров’я дітей.    
МЕДИКО-ПРОФІЛАКТИЧНІ   
1.  Запровадити моніторинг здоров’я вихованців.
2.  Ввести паспортизацію здоров’я дітей.
3.  Проводити лікувально-профілактичну, оздоровчу роботу з дітьми.
4.  Здійснювати медичний контроль за проведенням фізкультурно-оздоровчої роботи, загартуванням дітей, дотриманням рухового та санітарно-гігієнічного режиму та протиепідемічних правил.
5.  Проводити санітарно-освітню роботу з учасниками навчально-виховного процесу.   
ДИДАКТИЧНІ 
1.     Зміцнювати фізичне та психічне здоров’я дітей (стримання тенденції до погіршення стану здоров’я, зниження захворюваності, оптимізація рухового режиму).
2.     Формувати уміння дбати про власне здоров’я, навички здорового способу життя.    
ВИХОВНІ   
1.     Формувати валеологічний світогляд дитини, позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя.
2.     Виховувати морально-вольові якості дітей. Сприяти становленню життєвої компетентності дошкільника. 
СУСПІЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ  
1.     Забезпечити зв’язок з родиною та школою з проблем фізичного виховання, формування основ здорового способу життя.
2.     Підвищити компетентність батьків з питань збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей. 

 

Загартовування дитини

Загартовувати потрібно дітей з груд­ного віку. Насамперед не слід кутати дітей, у теплу погоду загортати у ватні ковдри, зав’язувати шию хусткою, прикривати го­лову чепчиком, косинкою — все це не дає ніякої користі і може пошкодити здоров’ю. Вже у півтора-два місяці дитині, якщо тільки температура повітря не нижча 20 градусів, рекомендується робити повітряні ванни. Для цього дитину 1 або 2 рази на день кладуть на 2—3 хвилини голеньку на ліжко. Поступово дитина звикає і до більші холодного повітря. Тоді можна не припиняти ванни навіть при 16 градусах тепла. Поступово слід збільшувати і тривалість повітряної ванни: до,б місяців її доводять до 5 хвилин і повторюють! по 4 рази на день. Дитина однорічна може приймати і півгодинну! повітряну ванну. Лежати дитина повинна і на спині і на животі. Влітку повітряні ванни краще робити на свіжому повітрі, у затінку, але поблизу від освітленого сонцем місця. Дуже корисні вогкі обтирання. Робити їх треба починати,, коли дитині мине 3—4 місяці. М’яку рукавичку вмочують у пі­дігріту до 37 — 38 градусів воду і злегка обтирають дитині спо­чатку руки (одразу ж треба їх насухо витерти), потім ноги, груди, живіт, спинку. Поступово треба знижувати температуру води, щоб для 12-місячної дитини вона не перевищувала 25 градусів тепла. Обтирання повинні бути приємними для дитини. Якщо вона тремтить, синіє, плаче, треба тимчасово припинити обтирання і порадитися з медичним працівником.

ДИТЯЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Для хвороб, що отримали назву дитячі інфекції, характерне те, що хворіють на них, як правило, у дитинстві. До гострих дитячих інфекцій відносять: кір, краснуху (червону висипку), Скарлатину, дифтерію, коклюш, епідемічний паротит (свинку), вітряну віспу та поліомієліт. Більшість із цих хвороб дуже швидко поширюються і при цьому заражають велику кількість дітей. У людей, що перехворіли на них, залишається досить стійкий імунітет. Вакцинація допомогла знизити захворюваність на більшість із них. Однак вакцини не завжди дають стійкий імунітет. До того ж, у наслідок різних причин не всі діти мають профілактичні щеплення. Попередження інфекцій є провідним принципом охорони здоров'я дітей. Якщо дитини захворіла, її поведінка змінюється: вона плаче, відмовляється від їжі, стає млявою, не грається , негайно зверніться до лікаря.

Не займайтесь самолікуванням!!!

При перших симптомах хвороби – звертайтеся до лікаря!!!

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Інфекційні захворювання виникають у наслідок проникнення в організм хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів або найпростіших) та їх розмноження і негативного впливу на нього. Профілактика інфекційних захворювань проводить за трьома напрямками. · Перший – виявлення та ізоляція джерела інфекції, · Другий – виключення механізмів передачі інфекції, · Третій –підвищення стійкості організму дитини до інфекційних захворювань. Більшість батьків розуміє, що завдяки нескладній профілактиці хворіти дитина буде менше, а лікування (якщо вона таки захворіє) буде не таким тривалим і коштуватиме дешевше. Якщо вчасно робити щеплення та профілактичні огляди, то приводів для відвідування лікаря буде менше, а будь-які відхилення у розвитку дитини будуть виявленні вчасно. Крім того, якщо дитина звикне бачити лікаря під час планових медичних оглядів, медична допомога не буде асоціюватись лише з болем та почуттям страху.

ВІТРЯНА ВІСПА

Вітряна віспа – це вірусна хвороба, під час якої на шкірі та слизовій оболонці з'являються сверблячі пухирці. Вона легко передається повітряно-крапельним шляхом. Треба знати: Збудник хвороби – фільтруючий вірус – дуже летючий та рухливий, він може проникати крізь вікна, двері, щілини у стінах, з поверху на поверх, з приміщення у приміщення. Але він нестійкий за межами організму людини. Збудник вітряної віспи швидко гине, він не передається через третю особу та речі. Інкубаційний період (період від моменту зараження до перших проявів хвороби) від 11 до 21 доби. · Дитини, що перехворіла на вітряну віспу, набуває стійкого імунітету. · Хворий заразний для оточуючих приблизно протягом 7 днів: з дня, що передує появі пухирців, і до їх підсихання. Симптоми хвороби: · Незначне підвищення температури; · Слабкість, головний біль; · Висип: дрібні червоні сверблячі прищики, що перетворюються на пухирці, потім підсихають і утворюють струпи; · Висипка з'являється групами протягом декількох днів, тому одночасно можна побачити різні її елементи. Що перевіряти: · Кожного дня оглядайте висип, переконайте дитину, що не можна розчухувати пухирці, бо це може призвести до появи рубців, або викликати повторну інфекцію; · Діти у вічі до 7 років, які були у контакті з хворим на вітряну віспу, але не хворіли на неї, ізолюються на 21 добу з часу контакту. · В приміщенні, де знаходиться хвора дитина обов’язково тричі на день проводяться вологе прибирання на наскрізне провітрювання.

При появі перших ознак захворювання обов’язково звертайтеся до лікаря!!!

К І Р

Гостра вірусна хвороба, що супроводжується збільшенням температури, нежиттю, кашлем, появою червоного плямистого висипу.

Треба знати:

· Збудник хвороби – фільтруючий вірус – дуже летючий і майже не життєздатний поза людським організмом. · Джерелом вірусу є хвора людина, розповсюджується вірус повітряно-крапельним шляхом. · Хворі небезпечні в останні дні інкубаційного періоду та на початку захворювання. · Інкубаційний період 9-11 днів (іноді 14-17), у дітей, яким введено гамма-глобулін, - 21 день. · Хвороба може призводити до ускладнень. · Дітям, що не мають щеплення, призначають гамма-глобулін. Симптоми хвороби: · Проявляються за 10-17 днів після контакту; дитина заразна для оточуючих аж до 5-ї доби після появи висипу; · Початок кору схожий на сильну застуду (кашель, нежить, почервоніння очей, сльозоточивість, висока температура); · Нове підвищення температури відбувається на 4-й день; · З'являється висип: спочатку на обличчі та шиї, потім протягом 3-х днів – на всьому тілі; · З'являється підвищена чутливість до світла. Що перевіряти: - загальний стан дитини; - температуру тіла.

КРАСНУХА (ЧЕРВОНА ВИСИПКА)

Гостре інфекційне захворювання, яке супроводжується висипом. Треба знати: - Збудник хвороби – фільтруючий вірус. Краснуха нагадує кір, але переноситься легше. Симптоми застуди мінімальні. - Щеплення від краснухи забезпечує стійкий імунітет. - Передається хвороба тільки від хворого повітряно-крапельним шляхом. - Дитина заразна за 7 днів до появи висипу та 5 діб після його виникнення. - Інкубаційний період – 14-21 день. - Після перенесеної хвороби залишається стійкий імунітет на все життя. - Іноді хвороба ускладнюється енцефалітом або підвищеною кровоточивістю. Симптоми хвороби: · Перебіг краснухи може бути легким, тому симптоми важко виявити; · Невелика температура та нежить, за 1-2 доби – висип; · Збільшення задньошийних, потиличних та інших лімфатичних вузлів, що виникає за 1-3 доби до висипання та зникає за декілька діб після зникнення висипу; · Висип – маленькі, червоні, трішки випуклі плямки, звичайно з'являються спочатку на обличчі та протягом доби розповсюджуються по всьому тілу. Що перевіряти: - загальний стан дитини; - температура тіла.

КОКЛЮШ

Важка інфекція дихальних шляхів, що викликає сильний кашель. Треба знати: · Діти народжуються без імунітету до коклюшу, тому без щеплення вони можуть захворіти вже на першому році життя. · Без лікування коклюш може призвести до смерті, особливо у дуже маленьких дітей. · Хвора дитина заразна протягом усього періоду кашлю (5 тижнів). Симптоми хвороби: - спазматичний кашель, що переривається судомним вдихом; іноді закінчується блюванням; триває довго і збільшується; - появі кашлю передує збільшення температури до 37-38 градусів. Потрібно перевіряти чи було щеплення від коклюшу.

СКАРЛАТИНА

Варіант стрептококової інфекції, що викликає ангіну та висип на шкірі, а також симптоми інтоксикації. Може призвести до ускладнень з боку серця та нирок. Треба знати: - Збудник хвороби – стрептокок. Джерелом інфекції є хворий. Розповсюджується бактерія повітряно-крапельним шляхом, частіше за все проникає до організму через ніс та очі, іноді крізь уражену опіком та поранену шкіру. - Збудник хвороби може існувати і поза організмом людини, тому одяг хворого, його речі, книги та іграшки, якими він користувався, можуть бути джерелом розповсюдження інфекції. - Інкубаційний період від 1 до 7 діб, іноді до 12 діб. - Після перенесеної хвороби виникає імунітет, але іноді можливі повторні випадки захворювання на скарлатину, які пов'язані з послабленням захисних сил організму. - Ускладнення виникають рідко, але можуть бути небезпечними. Симптоми хвороби: · Часто хвороба починається з головного болю, блювання, болю в горлі, підвищення температури до 39 градусів; · Крапкоподібний червоний висип з'являється по всьому тілу в перші 1-2 доби хвороби; · Висип грубий на дотик, при натискуванні плями на деякий час стають білими; · Висип найбільш виражений в паху, під пахвами, на внутрішніх поверхнях рук та ніг. Потрібно стежити за загальним станом дитини та температурою тіла.

ЕПІДЕМІЧНИЙ ПАРОТИТ (СВИНКА)

Гостре вірусне захворювання, що характеризується загальною інтоксикацією, ураженням слинних залоз, а також нервової, травної та статевої систем. Треба знати: - Свинку можна попередити, зробивши дитині щеплення! - Збудник хвороби – фільтруючий вірус, що перебуває у слині хворого, передається повітряно-крапельним шляхом. Не стійкий поза організмом, збудник свинки не переноситься третьою особою і дуже рідко передається завдяки посуду, іграшкам, книжкам, хустинкам для носа. - Інкубаційний період – від 11 до 21 доби. Хворий заразний як в останні дні інкубаційного періоду, так і протягом всієї хвороби. - Після перенесеної хвороби виникає імунітет. Симптоми хвороби: · Збільшення слинних залоз; · Центр припухлості – мочка вуха одного або обох боків; · Сухість у роті і біль у вусі при відкриванні рота та жуванні; · Невелике підвищення температури; · Поганий апетит. Потрібно слідкувати за температурою тіла; контролювати чи не з'явився біль у яєчках (у хлопчиків), у животі, головний біль.

АНГІНА (ЗАПАЛЕННЯ МИГДАЛИКІВ - ГЛАНД)

Треба знати: - Гостре інфекційне захворювання верхніх дихальних шляхів. - Мигдалики – частина лімфатичної системи. Вони відіграють важливу роль у підтриманні здоров'я. - Видаляють мигдалики виключно за серйозними медичними показниками. Симптоми хвороби: · Біль у горлі, збільшення мигдаликів, наліт або біло-жовті крапки на них;

· Загальне нездужання, зниження апетиту, головний біль;

· Підвищення температури.

При появі вище зазначених симптомів Н Е Г А Й Н О звертайтеся до лікаря, тому що ангіна дуже схожа на дифтерію, яка є дуже складним та небезпечним захворюванням!!!!!!!!!!!!!!

РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ ВДОМА

,=Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, врахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.
Привчайте дитину:перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;,= 
самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його з рідкою їжею (суп, борщ тощо); 
самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
не обливатись;
після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.

,=

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

,=У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. 
,=Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим. 
Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
 Калинка Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
 Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.