День вишиванки.

Одягати вишиванки останнім часом стало дуже модно. У багатьох школах дівчатка та хлопчики вбираються у них, крокуючи до першого класу, одягають на свята. Нерідко вишиванки є не лише у малечі, а й у батьків. У деяких сім’ях, на щастя, ще залишилися сорочки, які вишивали пра- та прапрабабусі.

Але вишиванка — це не просто красивий святковий одяг, а й важлива частина культури нашого народу. Недарма про неї складено чимало пісень та віршів. Як і відомі на увесь світ елементи петриківських орнаментів, кожен візерунок у вишиванці має свою символіку та значення. Окрім петриківського розпису, візерунки українських вишиванок нагадують орнаменти, яким був прикрашений посуд періоду неоліту та трипільської культури, знайдений на території нашої країни.

Кожен регіон має свої традиції використання кольорів та візерунків. Традиційні українські вишивані сорочки прикрашалися і геометричними орнаментами, і рослинними малюнками і зображеннями тварин. Але вишивальниця неодмінно вкладала у оздоблення сорочки частинку свої душі, побажання щасливої долі.

Тому стався до своєї вишиванки з повагою. Краще зрозуміти цінність цього найпатріотичнішого вбрання допоможуть наступні вірші.

***

Сорочка-оберіг

Вишивала мама синіми нитками, —
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, —
запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.

Шила-вишивали хрестики зелені, —
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.

Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збереже сорочка,
захистять від лиха хрестиків рядочки.

Леся Вознюк